Світ книги – чисте й невичерпне джерело.

   Наша лінійка присвячена Декаді книги.

   1-й ведучий. Здавніх-давен людство дуже високо цінувало книгу і знання. У сучасний час книзі,

знанням і всьому, що з ними пов’язано, навіть присвячено багато професійних свят.

     Давайте поглянемо на календар свят. Скільки святкових днів присвячено книзі, друкарству?

2 – квітня Міжнародний день дитячої книги.

23 – квітня Всесвітній день книги і авторських прав.

31 травня – День робітників видавництв та поліграфії.

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек.

  1-й учень. Велику силу, видно, має книга,

Тяжку зажуру кине в небуття –

І не збагнеш ти, як ії інтриги

Думки перевернуть і почуття.

Тебе захоплять Данте і Петрарка.

І Лермонтова вразить глибина,

Вогонь Дюма, романтика Ремарка

І Чехова проникливість сумна.

 2-й учень. Страждає Стус, вертає Винниченко,

«Гріх» і «Закон» – то  не прості слова,

Навчає чи докори шле Шевченко,

Вже вкотре Леся в Мавці ожива.

О, скільки іх, ще нами не відкритих,

А чи забутих часом і людьми,

Розстріляних, замучених, убитих

У закутках духовної пітьми.

        2-й ведучий. Наші предки поважали й високо цінували книги. Чимало книгозбірень існувало при монастирях і церквах, при дворах князів та бояр.

     На щастя, до наших днів збереглося кілька книг ХІ-ХІІ століть, переписаних та оздоблених руськими майстрами. Найдавніша з-поміж них – «Остромирове євангеліє».

1-й ведучий. Книгу було написано в 1056-1057 роках за князювання в Києві Ізяслава Ярославича.

Ії було створено для заможного боярина Остромира. Зробив книгу диякон Григорій.

Книгу прикрашено орнаментом, заставками та трьома ілюстраціями із зображенням письменни-

ків-євангелістів – Іоанна, Марка й Луки. «Остромирове євангеліє» – справжний витвір мистецтва.

Ведуча -2. Інша видатна рукописна книга – «Пересопницьке євангеліє». Це – славетна пам’ятка історії та культури нашого народу.

      «Пересопницьке євангеліє» – книга з 482 пергаментних аркушів. Вона оздоблена яскравими ілюстра-ціями, заставками, мініатюрами. Книгу було переплетено в міцну оправу, вкладено в коштовну ризу з металевими застібками.

На жаль, оригінал славетної книги не зберігся. В бібліотеці Національної академії наук України зберігається ії копія.

    3-й учень. Не збереглась та книга – дійшла інша.

                            Також Євангеліє, від усіх старіша.

Чотири з половиною століття –

Що ще зрівняється із ним у довголітті?

Це пів тисячоліття за плечима.

А книга – перед нашими очима.

У Пересипниці вона на світ з’явилась.

Від наших пращурів на згадку залишилась.

Пройшла нелегкий шлях, із рук у руки,

Тепер слугує для держави і науки.

4-й учень. Традицією стало це, належністю –                                Все президенти нашої держави

                       Тримати руки на святині незалежності.                        Звернутись до народу привід мали:

Роки минали, уряди мінялись,                                        І Ющенко, і Янукович, Кучма Леонід

Те в небуття йшло, інше – відбувалось.                         Під час інавгурації складали свій обіт.

Мінливість – символів державних не торкалась.          Мов настанову пращурів почувши.

     1-й ведучий. Для проведення урочистої церемонії інавгурації Президента книга мала на деякий час

залишити стіни Національної бібліотеки України імені Вернадського і бути доставленою до Верховної

Ради України. Неважко було уявити тодішній стан працівників відділу рукописів, адже все, що там збе-

рігається – воістину безцінне.

2-й- ведучий. Можливо, саме тоді і виникла думка: потрібна точна копія, потрібне факсимільне ви-

дання, завдяки якому до першокниги міг би доторкнутись кожен, хто бажає зазирнути у власну історію.

1-й ведучий. Зрозуміло, що далеко не всі охочі мають доступ до такої унікальної книги.

  5-й учень. Це видання – цікаво особливо,

                       Воно виготовляється дбайливо.

Державою у майстрів замовляється.

Від справжнього нічим не відрізняється.

Не казка це і не якась утопія,

До рисочки – точнісінькая копія.

А замовляється для того, щоб ми з вами

Могли торкнутись власними руками.

    2-й-ведучий. Пересопницьке євангеліє, цей унікальний рукопис, протягом майже 5 століть кожним

своїм рядком пристрасно стверджував: є така країна – Україна, є такий народ – український, є така мова –

українська!

1-й ведучий. До духовних скарбів нашого народу належить «Повість временних літ» – це літописне

зведення, складене 1113 року Нестором Літописцем у Києві. Воно охоплює події до другого десятиріччя

ХІІ ст.

6-й учень. Герої романів, легенд, повістей

                       У тиші говорять із нами,

В книжках – відкриття всіх великих людей.

Думки, що хвилюють віками,

Ведуть нас в незнане книжки,

Розрадять, коли нам нелегко

Для нас зберігає їх довгі роки –

Шкільна бібліотека.

    2-й ведучий. Книга – це святиня, без якої немислиме життя людини, без книги воно стає сірим, одно-

манітним і буденним.

Тому з книгами ми йдемо по життю, з ними почуваємо себе впевненішими і мудрішими.

7-й учень. Живуть, працюють люди і вмирають,

                       Пройшовши по землі великий шлях,

Як заповіт живим життя лишають

Свій досвід, біль і радість у книжках.

Нехай усе міняється на світі

Та поки в небі процвіта блакить,

Гомер, Шекспір, Шевченко будуть жити,

Зірками людям у житті світить.

     На цьому наша лінійка закінчена. Вдячні за увагу.